Структура

ЛАБОРАТОРІЯ АНАЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КАРАНТИННИХ ОРГАНІЗМІВ

Завідуючий лабораторіє: Кордулян Роман Олександрович

Прогноз розмноження карантинних шкідників – це основа для проведення контролю чисельності шкідливих організмів в умовах певної природно-кліматичної зони, області, району, господарства. Він є підставою для планування і розробки сучасних систем інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідників і хвороб, для розрахунку потреб в хімічних, біологічних та інших засобах захисту рослин.

Установою розробляються ефективні сучасні коротко- та довгострокові прогнози поширення карантинних шкідливих організмів на основі математичного моделювання та ГІС-технологій. На основі розроблених прогнозів розраховуються обсяги заходів щодо захисту сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб. Оптимально і в необхідні терміни розраховується початок захисних робіт, кількість трудових затрат, технічного обладнання для проведення заходів захисту рослин від шкідників і хвороб, а також фінансові ресурси.

ЛАБОРАТОРІЯ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР

Завідуючий лабораторіє: Немченко Олександр Миколайович

Принципи органічного землеробства засновані на розумному підході до землі і рослинам, завдяки чому вдається досягти стабільних врожаїв без

застосування мінеральних добрив і отрутохімікатів. Якщо питання мінімального обробітку ґрунту та мінімалізації внесення мінеральних речовин описано багатьма технологіями, то питанню боротьби з шкідливими організмами приділено значно менше уваги.

При застосуванні принципів органічного землеробства приділено мало уваги можливості регулювання шкідливих організмів системою сівозмін та

застосуванню седеративних культур. Покращення структури посівних площ є вагомим регулятором фітосанітарного стану.

Ще одним важливим питанням є посилення тенденцій з енергозабезпечення суспільства альтернативними джерелами енергії. Воно потребує розробки та впровадження в сільськогосподарське виробництво культур придатних до нарощування біомаси для виготовлення біопалива на низькородючих ґрунтах.

У зв’язку зі збільшенням промислових площ вирощування енергетичних культур в Україні, виникає потреба у вивченні і адаптації елементів технології вирощування енергетичної верби Salix Viminalis на низькородючих ґрунтах в тому числі і в умовах Передгір’я Карпат.

В основу досліджень покладено ідею встановлення біоенергетичний потенціал сучасних високопродуктивних гібридів енергетичної верби та встановлення економічної доцільності застосування засобів захисту рослин для зменшення негативних впливів шкідливих організмів на накопичення біомаси рослин під час вирощування культури для виробництва твердих видів біопалива.

Завдання:

- Аналіз елементів органічного землеробства та визначення їх впливу на фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь

- Розробка і вдосконалення системи агротехнічних методів та вивчення їх впливу на розвиток бур’янів, шкідників та хвороб

- Вивчення впливу препаратів біологічного захисту на шкідливі організми при вирощування сої, картоплі та плодових насаджень для забезпечення підвищення виходу сільськогосподарської продукції

- Розробка елементів системи захисту для ведення органічного землеробства

- Вивчення загрозливих шкідливих організмів поширених в посадках енергетичної верби

- Розробка і вдосконалення способів контролю шкідливих організмів з використанням хімічних та біологічних засобів захисту

ЛАБОРАТОРІЯ КАРАНТИННИХ ХВОРОБ ТА ШКІДНИКІВ

Завідуюча лабораторіє: Зеля Аурелія Георгіївна

Картопля в світовому виробництві продукції рослинництва посідає одне з чільних місць поряд з пшеницею, рисом і кукурудзою. Загальні світові втрати урожайності бульб картоплі від хвороб та шкідників оцінюються в 32,2% фактичного валового збору, в тому числі й від карантинного організму – раку картоплі Synchytrium endobioticum (Schilb.) Perc.,, який є одним з найнебезпечніших патогенів даної культури. За даними Державної ветеринарної та фітосанітарної служби по Україні площа розповсюдження збудника раку картоплі складає 2915,18га. Одним з самих ефективних методів боротьби зі збудником раку є впровадження у виробництво стійких до раку сортів картоплі

На протязі 77 років, з початку існування установи на базі Славутської науково-дослідної експедиції Наркомзему колишнього Союзу, потім Всесоюзної протиракової карантинної лабораторії проведено попередне та державне випробування біля 110 тисяч сортозразків картоплі. Впровадження у виробництво стійких до хвороб сортів дало змогу в значній мірі локалізувати та знизити шкідливість збудника хвороби. В комплекс науково-дослідних фундаментальних робіт входило вивчення молекулярно-генетичних основ стійкості картоплі до раку, пошук генетичних та білкових маркерів стійкості, що дає можливість вести ціленаправлену селекцію картоплі на стійкість до раку, в т. ч. агресивних патотипів.

Дана робота постійно проводиться і в даний час. Стійкість до звичайного патотипу збудника раку є обов’язковою для новостворених сортів картоплі і тільки після отримання даних про стійкість до хвороби нові сорти картоплі заносяться до Національного реєстру України і пропонуються для впровадження і районування на території України.

В останні роки методика оцінки та відбору селекційного матеріалу картоплі стійкого до раку була гармонізована, згідно вимог Європейського Союзу.

Попередню оцінку стійкості до звичайного та агресивних патотипів збудника раку проводиться на протязі двох років у лабораторних умовах.

Державне випробування на стійкість до всіх патотипів раку картоплі проводиться один рік.

Для лабораторної діагностики використовують 2 тест-методи:

1. Зараження паростків бульб картоплі зооспорами, які виходять із зооспорангіїв, що перебувають у стані спокою (у компості) за методом J. Spieckermann.

У контейнерах, що вміщують компост, заражений зимовими зооспорами збудника раку (40-50 зооспорангіїв на 1г грунту) висаджують по 5 бульб зразків картоплі для випробування до хвороби. Зараження проводиться в лабораторних умовах при 17 — 18˚С0 на протязі 75 діб. Після цього проводиться візуальний облік уражених рослин картоплі за шкалою:

1 – некротизована тканина паростка, поодинокі соруси;

2 – розсіяні соруси (якщо більше 5), щільні соруси без деформації паростка;

3 – щільні соруси з деформацією паростка, раковий наріст

2. Зараження паростків бульб картоплі літніми зооспорами зі свіжих ракових пухлин за методом Glynne-Lemmerzahl.

Зразки бульб сортів та гібридів картоплі, коли паростки досягають 1 – 2 мм, заражають літніми зооспорангіями зі свіжих ракових наростів на протязі 24 годин при 11 – 13 С. Для цього на верхівку бульби картоплі навколо паросткової частини приліплюють паперове кільце за допомогою суміші парафіну та вазеліну (1 : 1). В кільце наливають дистильовану воду, кладуть шматочки свіжого ракового наросту. Зразки залишають у клімокамері з підвищеною вологістю і температурі 11 – 13 С. Час експозиції 24 години. Інфекцію з паперовими кільцями знімають з бульб і залишають зразки картоплі при температурі 17 – 18 С на протязі 20 діб .

Відзначають реакцію паростків картоплі на зараження патогеном. Для цього їх аналізують під бінокулярною лупою і відрізняють ступінь ураження:

1 – некротизована тканина паростка, поодинокі соруси;

2 – розсіяні соруси (якщо більше 5),

3 - щільні соруси без деформації паростка;

4 – щільні соруси з деформацією паростка,

5 - раковий наріст

Оцінка на стійкість до раку у польових умовах проводиться на природному інфекційному фоні у вогнищах розповсюдження патогену звичайного (Д1) патотипу в н. п. Берегомет Вижницького району Чернівецької області; до агресивних патотипів — у н. п. Майдан Міжгірського району (11 агресивний патотип), в м. Рахові (13 агресивний патотип), с. Ясіня (19 агресивний патотип) Рахівського району Закарпатської області і в с. Бистрець (22 агресивний патотип), Верховинського району Івано-Франківської області.

ЛАБОРАТОРІЯ БІОТЕХНОЛОГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Завідуюча лабораторіє: Шевага Галина Миколаївна

Останніми роками пріорітетним напрямком у галузі садівництва в Україні є збільшення виробництва плодів та ягід завдяки інтенсифікації садівництва, значному поліпшенню догляду за садами, заміні малопродуктивних насаджень новими інтенсивними. Одним із резервів підвищення продуктивності садів є застосування сучасних технологій розмноження садивного матеріалу, створення й прискорення розмноження новітніх високопродуктивних сортів української селекції методом культури тканин, живцюванням in vitro та традиційними методами в умовах польових розсадників. У промисловому садівництві перспективними є технології отримання безвірусних базових клонів, оздоровлення в культурі in vitro й наступне прискорене розмноження біотехнологічними методами.

Саме тому для забезпечення вихідним та базовим садивним матеріалом розсадницьких господарств України з метою подальшої інтенсифікації садів інтенсивного типу за попереднім замовленням пропонуються оздоровлені вегетативні підщепи для груші – айва Анжерська, ІС 2-10, ІС 4-6, ІС 4-12 з високим морфогенетичним потенціалом.

Колекція вегетативних підщеп айви довгастої ( Українська науково-дослідна станція карантину рослин ІЗР НААН )

Домінуючою ланкою в інтегрованій системі захисту рослин є моніторинг садових агроценозів, де проводиться систематична оцінка зміни фітосанітарної ситуації. Аналіз ситуації в садівництві свідчить, що ступінь ураження плодових рослин вірусними і мікоплазмовими інфекціями не беруть до уваги в більшості невеликих державних й фермерських господарств. У зв’язку із широкою розповсюдженістю та високою шкодочинністю втрати врожаю та зменшення продуктивності плодових культур становлять 40 -60% .

З метою попередження та подальшого проникнення вірусної інфекції наукові співробітники лабораторії біотехнології сільськогосподарських культур проводять тестування садивного матеріалу плодових культур на всіх етапах розмноження методом ІФА на наявність вірусів, а саме:

- вірус мозаїки яблуні;

- вірус ямкуватості деревини яблуні;

- вірус борознистості деревини яблуні;

- вірус хлоротичної плямистості листя яблуні

з подальшим оформленням сертифікату на садивний матеріал.

Основною складовою системи насінництва картоплі є оригінальне та елітне насінництво, оскільки реалізація потенціалу сорту можлива лише на основі високопродуктивного насіннєвого матеріалу, зокрема еліти. З метою одержання високопродуктивного садивного матеріалу в сучасному насінництві все більшого значення набуває використання термотерапії та культури меристеми у поєднанні з клональним мікророзмноженням.

На базі УкрНДСКР ІЗР НААН з 1989 року працює біотехнологічна лабораторія, яка займається оздоровленням та розмноженням насіннєвого матеріалу картоплі. В колекції лабораторії знаходиться близько 40 оздоровлених сортів картоплі вітчизняної та зарубіжної селекції.

УкрНДСКР ІЗР НААН укладає контракти на виробництво та продаж насіннєвого матеріалу картоплі різної групи стиглості:

• ранніх

• середньоранніх

• середньостиглих

Пропонуємо також оздоровлені сорти, занесених в Реєстр сортів України (Додаток 2):

• пробіркові рослини,

• мікробульби,

• мінібульби.

Одним з напрямків діяльності лабораторії є розробка та удосконалення технологій:

• відтворення насіннєвого матеріалу;

• прискореного розмноження оригінальних сортів;

• вирощування насіннєвої та продовольчої картоплі;

Надаємо консультативні та маркетингові послуги.

Лабораторія мікробіологічних досліджень біоагентів

Завідуюча лабораторіє: Соломійчук Михайло Петрович

У зв’язку зі збільшенням попиту на продукцію органічного землеробства виникає потреба у вивченні та впровадженні технологій, що забезпечать отримання екологічно-чистої сільгосппродукції без застосування хімічних засобів захисту, генмодифікованих організмів, та з мінімальною обробкою ґрунту.

Одним з основних шляхів одержання екологічно безпечної продукції рослинництва є застосування біологічного методу захисту рослин як основного стратегічного еколого-біологічного заходу контролю шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур та екологічного землеробства.

У захисті рослин від шкідників і хвороб широко застосовують мікробні препарати на основі різних видів мікроорганізмів і метаболітів, які вони синтезують. Біопрепарати застосовуються як інсектициди, фунгіциди і протруювачі для захисту рослин від шкідників і хвороб. Слід зазначити, що біологічний метод ефективний за постійного поповнення агроценозів біологічними агентами. В останні роки вченими виділено ряд бактерій і грибів, що мають антагоністичні властивості до патогенів рослин.

Одними з найбільш популярних інновацій в рослинництві в останній час є використання мікроелементів. В Україні цей агротехнічний прийом тільки починає набирати оберти. Мікроелементи приймають безпосередню участь у формуванні врожаю, обумовлюють його якість і кількість. Ще одним важливим аспектом в застосуванні біологічних препаратів є їх можливість поєднань з речовинами стимулюючої дії, для підвищення вегетаційних показників рослин та збільшення конкурентоспроможності з хімічними засобами захисту.

Завдання

-розробка екологічних систем захисту сільськогосподарських рослин на основі застосування різних біологічних агентів

-підбір оптимальних поєднань біопрепаратів з системою мікроелементного підживлення для підвищення родючості, покращення фітосанітарного стану сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень та забезпечення органічного землеробства

-підбір оптимальних поєднань біопрепаратів з системою речовин стимулюючою дії для підвищення родючості, покращення фітосанітарного стану сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень та забезпечення органічного землеробства

-визначення ефективності дії різних схем поєднань біопрепаратів на родючість, фітосанітарний стан сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень для забезпечення органічного землеробства в Західному регіоні України.

-отримання екологічної продукції та збереження природної рівноваги в агроценозах.