История

Станція веде свій історичний відлік із 1938 року, коли в зв’язку із першим виявленням вогнищ екологічно та соціально загрозливої карантинної хвороби – раку картоплі, Наркомземом колишнього СРСР було прийнято рішення про створення в м. Славута спеціальної експедиції з вивчення і контролю даного біологічного об’єкту. У 1940 році переведена в м. Чернівці, як ракова лабораторія. Після початку ІІ світової війни була евакуйована в м. Москву і повернута назад в 1944 році.

У 1948 році лабораторія реорганізується у Всесоюзну науково-дослідну станцію по раку картоплі (ВНДС).

Після становлення України як самостійної держави, в січні 1992 року станція включається до складу Української Академії аграрних наук і переіменовується в Українську науково-дослідну станцію карантину рослин.

В різні роки діяльності установи об’єктами досліджень були карантинні та особливо небезпечні шкідники, хвороби рослин та бур’яни: рак, фітофтора, чорна ніжка та кільцева гниль, вірусні хвороби картоплі, фомопсис соняшнику, шарка (віспа) слив, бактеріальний опік плодових, ризоманія цукрових буряків, грибкові хвороби зернових колосових, колорадський жук, горохова зернівка, люцернова галиця та конюшинний довгоносик, кукурудзяний стебловий метелик та західний кукурудзяний жук (діабротика), картопляні цистоутворюючі нематоди, американський білий метелик, східна плодожерка, каліфорнійська щитівка, шкідники запасів, повитиці, амброзія полинолиста. Більшість досліджень направлено на вивчення взаємовідносин рослини-господаря і регульованого шкідливого організму, біохімічних реакцій рослини на дію того чи іншого паразита, механізмів стійкості і на цій основі розробку підходів в селекції та стратегії контролю регульованих шкідливих організмів.

Основними напрямками досліджень установи в останні роки є:

1.забезпечення постійного аналізу світової інформації, а також документів Європейської та Середземноморської організації карантину і захисту рослин з метою динамічного оновлення бази даних по Національному переліку карантинних організмів України й ЄС, баз даних фітосанітарних вимог країн, що входять в СОТ;

2.проведення аналізу фітосанітарного ризику по нових небезпечних шкідливих організмах для України та на основі якого створення в установі бази даних, що містить географічне поширення живителів, комп’ютерний код ЄОКЗР, синоніми, біологію, морфологію, шкідливість, шляхи проникнення, економічне значення регульованого шкідливого організму, фітосанітарні заходи.

3.розробка методів виявлення та ідентифікації збудників хвороб рослин: вірусних (ризоманії буряків), грибкових (гангрени картоплі, раку картоплі, фітофторозу суниці, грибних хвороб сої), бактеріальних (опіку плодових, бурої гнилі картоплі) та шкідників рослин (золотистої та блідої картопляних нематод, кукурудзяного кореневого жука, шкідників лісу).

4.апробація біологічних та хімічних препаратів, а також обґрунтоване використання їх в боротьбі з регульованими шкідливими організмами.

5.створення карти географічного поширення ряду обмежено поширених організмів в Україні з використанням GPS-технологій.

6.оздоровлення та розмноження в культурі “in-vitro” тест-сортименту сортів-диференціаторів для проведення диференціації патотипів раку картоплі та картопляних нематод.

7.проведення досліджень по оцінці стійкості до карантинних організмів сортів і гібридів сільськогосподарських та плодово-ягідних культур для формування рекомендацій з подальшим практичним застосуванням

Установа також тісно співпрацює з товаровиробниками в забезпеченні стартовим ядром ділянок розмноження насіннєвих господарств новими сортами картоплі оздоровлених і розмножених в культурі in vitrо, підщепним матеріалом для розсадників. Проводиться надання консультацій по ряду питань фітосанітарної безпеки.

Станція має в своєму розпорядженні біля 4 тис. м2 лабораторних приміщень, тепличний комплекс 2 тис. м2, біохімічну лабораторію, фітотрон, інтродукційно-карантинний розсадник, експериментальну садову ділянку, дослідне поле 55 га, із загальною територією 135 га. Сформований даний майновий комплекс з автономним тепло- і водопостачанням, з відповідною (згідно карантинних вимог) просторовою ізоляцією від населених пунктів. В майновій структурі станції є Сторожинецький стаціонар та Закарпатський опорний пункт, а також 5 польових стаціонарів в Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

Потенціал установи забезпечує колектив з 65 чоловік, серед яких 40 % це молоді науковці. Проводиться робота по стажування наукових працівників за кордоном та участі у міжнародних конференціях. Так науковці установи пройшли стажування та отримали 4 сертифікати міжнародного зразку за напрямками фітопатології, бактеріолгії, біотехнології та ін.

Українська науково-дослідна станція карантину рослин ІЗР є постійним членом Європейської та Середземноморської організації з карантину та захисту рослин (ЄОКЗР), Міжнародної організації біологічної боротьби зі шкідливими організмами (МОББ), Міжнародної робочої групи IWGO “Діабротика” по виконанню спільних проектів по захисту і карантину рослин.

За останні роки здійснено широкі патентні дослідження в області біохімії, мікології, вірусології, імунології, ентомології та селекції з метою використання наукових досягнень вище перерахованих дисциплін для розробки необхідних для практики винаходів.

За результатами досліджень останніх 5-ти років установою подано більше 50 заявок на винаходи та отримано більше 42 деклараційних патенти і 20 авторських свідоцтв. Ведеться видавнича робота. Підготовлені і видані більше 20 буклетів, 6 книг та 10 методичних рекомендацій.